Ателектатична пневмонія
Ателектатична пневмонія (Pneumonia atelectatica) - запалення легень лобулярного типу, зумовлене утворенням у легенях недостатньо вентильова-них ателектатичних (грец. ateles - неповний, + ektasis - розтягнення) ділянок, у яких розвивається катаральне або катарально-гнійне запалення. Зустрічається переважно у виснажених, ослаблених або у тварин з ознаками природженої гіпотрофії, хворих на хронічний бронхіт. Найчастіше хворіють вівці, рідше коні, свині й велика рогата худоба.
Етіологія
Неповноцінна годівля маточного поголів'я спричиняє народження слабого недорозвиненого потомства, схильного до захворювань. Виникає ате-лектатична пневмонія через непрохідність бронхів внаслідок скупчення в них ексудату або стискування легень пухлиною чи рідиною за гідротораксу і плевриту. Сприяють виникненню хвороби гіподинамія, знижена вентиляція легень, слабкість дихальних м'язів, звуження грудної клітки за рахіту та остеодистрофії молоднжу.
Патогенез
В ослаблених, виснажених тварин внаслідок зниження тонусу дихальних м'язів і зменшення екскурсії грудної стінки знижується вен-тиляція, переважно у краніальних частках легень та по їх краях, внаслідок чого альвеоли спадаються і виникають безповітряні ділянки - ателектази. Зменшення лімфо- і кровотоку знижує місцеву резистентність, у цих ділянках розмножується мікрофлора та розвивається катаральне запалення. Внаслідок закупорки дрібних і середніх бронхів ексудатом або за перибронхіту повітря із погано вентильованих ча-сток легень розсмоктується, ексудат розкладається, мікрофлора швидко розмножується, що спричиняє розвиток бронхопневмонії з наступним розростанням сполучної тканини.
Симптоми
Ателектатична пневмонія характеризується в'ялим, інколи навіть безсимптомним і хронічним перебігом. Температура тіла нормальна, інколи знижена, під час загострення запалення - субфебрильна.
Дихальні рухи грудної стінки ослаблені, дихання дещо прискорене, переваж-но черевного типу, поверхневе, задишка змішана. Витікання мокротиння бу-ває в окремих тварин. Аускультацією легень можна виявити вологі дрібнопухирчасті хрипи, перкусією - притуплення у крайових ділянках верхівкових, серцевих і діафрагмальних часток легень.
Діагноз
Ставлять за клінічними симптомами. У ягнят, телят і собак рентгенографією виявляють ділянки затемнення. Диференціюють хронічний бронхіт (за результатами перкусії), катаральну бронхопневмонію (за результатами аускультації легень, підвищена температура тіла, тяжкий стан хворих, найчастіше гострий перебіг), плеврит (перкусією грудної стінки виявляють зону тупого звуку, а за фібринозного плевриту прослуховують шуми тертя). Спеціальними дослідженнями виключають інфекції та інвазії з хронічним перебігом.
Лікування
Спрямоване на підвищення резистентності, відновлення прохідності бронхів (відхаркувальні, бронхолітики, ферментні препарати), пригнічення розвитку мікроорганізмів і активізацію функцій серцево-судинної системи (див. лікування бронхіту і бронхопневмонії).
Профілактика
Спрямована на дотримання технології годівлі й утримання маток, особливо в останній період вагітності, та молодняку. В ослаблених новонароджених ягнят, телят і поросят легеневу вентиляцію можна посилити наступними методами: ритмічним стисканням грудної стінки; згинанням і розгинанням тулуба, взявши тварину за обидві грудні й тазові кінцівки. Організовують активний моціон з перших днів життя, влітку молодняк випасають.
