Гайморит (Highmoritis) - запалення слизової оболонки верхньощелепної пазухи зі скупченням у її порожнині ексудату. Хворіють тварини різних видів. За етіологією гайморит буває первинний і вторинний, перебігом - гострий і хронічний, характером запалення - катаральний і гнійний.

 

Етіологія

Первинний гайморит розвивається у разі травм кісток у ділянці верхньощелепної пазухи. Вторинний гайморит виникає внаслідок занесення збудників інфекції з носа за риніту, миту, сапу (у коней), злоякісної катаральної гарячки та актиномікозу (у великої рогатої худоби), естрозу - в овець та рінестрозу у коней. Інфекція нерідко поширюється з боку каріозних зубів і зубних альвеол, можливий розвиток гаймориту у поросят, цуценят та лошат за рахіту, у свиней - атрофічного риніту.

 

Патогенез

У зв'язку із запаленням у верхньощелеповій порожнині скупчується велика кількість ексудату і набрякає слизова оболонка. Це призводить до звуження або повного закриття сполучення між порожнинами. За цих умов ексудат не витікає і стискує прилеглі тканини.

 

Симптоми

Основні симптоми хвороби: пригнічення тварини, зменшення апетиту і продуктивності, односторонні витікання з носа різного за характером ексудату. На початку хвороби - це слизові витікання, потім слизово-гнійні, гнійні й іхорозні. Під час опускання голови вниз, кашлю, фиркання кількість носових витікань збільшується. Температура тіла, частота пульсу і дихання здебільшого в межах норми, іноді можуть бути незначно збільшені. Завжди відмічають болючість у ділянці запалення, перкусією виявляють притуплений або тупий звук. Підщелепові лімфатичні вузли бувають збільшені і болючі. Хворі собаки трясуть головою, труть ніс передніми лапами. За тяжкого перебігу гнійного гаймориту запальний процес поширюється на слизову оболонку лобної пазухи, решітчасту і клиноподібну кістки, оболонки мозку.

 

 

Патолого-анатомічні зміни

Слизова оболонка верхньощелепової порожнини набрякла, почервоніла, інколи з поодинокими крововиливами. Вміст пазух буває серозним, серозно-слизистим і навіть гнійним. Поверхня слизової оболонки горбкувата або вкрита сполучнотканинними розростаннями у вигляді бородавок. Інколи можна спостерігати карієс кісток, які утворюють порожнину, де застоюється ексудат, внаслідок чого він набуває неприємного запаху.

Лікування

Хворим тваринам годівницю розташовують так, щоб вона була якомога нижче, це сприяє витіканню ексудату. На ділянку запалення діють теплом різних видів. Корисні фізіотерапевтичні процедури. Безпосередньо в порожнину за допомогою голки можна вводити розчини антимікробних і протизапальних ліків, особливо антибіотиків та сульфаніламідних препаратів. За хронічного перебігу виконують трепанацію порожнини.

Схема №1

Назва препарату

Метод застосування

Дозування

Термін лікування та кратність введення

1

2

3

Марбокс

внутрішньом’язево

2 мл на 25 кг

1

1

1

Сироватка імунна проти респіраторно-кишкових хвороб тварин

внутрішньом’язево або підшкірно

0,5 см3 на 1 кг

1

1

-

Плацестім

внутрішньом’язево або підшкірно

20мл на теля

1

-

-

Інтровіт А+р-н ор

перорально

1 мл на 20 кг

на протязі 3-5 днів

Пробіо Плюс шприц-туба

перорально

1 шприц-туба

на протязі 5 днів

Кетозол-100

внутрішньовенно або внутрішньом’язово

1 мл на 33 кг

1

1

1

 

Схема №2

Назва препарату

Метод застосування

Дозування

Термін лікування та кратність введення

1

2

3

Зелеріс

підшкірно

1 мл на 10 кг

1

-

-

Сироватка імунна проти респіраторно-кишкових хвороб тварин

внутрішньом’язево або підшкірно

0,5 см3 на 1 кг

1

1

-

Плацестім

внутрішньом’язево або підшкірно

20 мл на теля

1

-

-

Інтровіт А+р-н ор

перорально

1 мл на 20 кг

на протязі 3-5 днів

Пробіо Плюс шприц-туба

перорально

1 шприц-туба

на протязі 5 днів

 

 

 

 

 

 

Профілактика

Полягає у своєчасному лікуванні хвороб, які ускладнюються гайморитом, а також у запобіганні ушкоджень кісток. Дотриманні технології вирощування, годівлі і утримання тварин. Застосування вакцинації та дегельмінтизації коровам та молодняка.