Бронхіт

Бронхіт (Bronchitis) - запалення слизової оболонки і підслизової тканини бронхів. Інколи у патологічний процес втягуються серозні покриви і зовнішній шар бронхіальної стінки, тоді хворобу визначають як перибронхіт. На бронхіт хворіють тварини всіх видів та вікових груп, але найчастіше хвороба зустрічається у молодих, ослаблених і старих тварин.

Хвороба виникає у будь-яку пору року, але найчастіше в осінньозимовий і зимово-весняний періоди, а за великого скупчення тварин у приміщеннях хвороба широко розповсюджується і в жарку пору року. Масове поширення бронхіту спостерігають серед молодняку великої рогатої худоби і свиней під час вирощування і відгодівлі в спеціалізованих фермах і комплексах у разі порушення гігієни утримання. Хворі тварини погано відгодовуються, зменшується їх продуктивність. У деяких перехворілих тварин досить довго, а інколи все життя, залишається схильність до простудних хвороб, тому їх здебільшого не можна використовувати для племінного розведення.

Залежно від локалізації патологічного процесу у бронхіальному

дереві розрізняють :

• макробронхіт (уражені переважно великі бронхи);
• мікробронхіт (уражені дрібні бронхи);
• бронхіоліт (уражені бронхіоли);

За перебігом бронхіт буває:

- гострим;

- хронічним;

За етіологією:

- первинним;

- вторинним;

За характером запалення:

- катаральні;

- гнійні;

- гнійно-катаральні;

- фібринозні;

- геморагічні;

- гнильні;

Етіологія

Причинами бронхіту є : несприятливі фактори довкілля, серед яких особливе місце займають порушення технології утримання, експлуатації та годівлі тварин. Найбільш частими причинами гострого катарального бронхіту є утримання тварин у холодних з підвищеною вологістю приміщеннях, протяги, коливання температури, утримання на цементній або асфальтній підлозі без підстилки. В осінній період тварини, особливо телята, часто попадають під холодний дощ, дію нічних приморозків або їх випасають на зеленій масі під час приморозків, що спричиняє масове захворювання на бронхіт. Бронхіт розвивається в результаті подразнення слизової оболонки шкідливими газами (аміаком, сірководнем, метаном, гарячим димом, промисловими газами, хімічними реагентами) та через попадання у бронхи кормового пилу, що буває під час годівлі тварин сухим комбікормом, запиленими чи запліснявілими кормами. Слизова оболонка бронхів ушкоджується також внаслідок вдихання грунтового пилу під час перегонів тварин, у разі попадання в бронхи медикаментів за невмілого їх давання або кормових мас чи сторонніх речовин у разі порушення акту ковтання. Значну роль у розвитку бронхіту відіграє неспецифічна, факультативна мікрофлора дихальних шляхів (стрепто-, стафіло- і пневмококи, пастерели, протей, кишкова паличка, клебсієли тощо), яка за ослаблення організму проявляє вірулентну дію. Особливо це характерно для господарств, де висока щільність тварин і підвищена забрудненість повітря мікроорганізмами.

Хронічний перебіг бронхіту є, як правило, продовженням гострого, якщо не усунені причини і не проводиться ефективне лікування. Він також розвивається внаслідок довготривалого впливу тих самих факторів, що зумовлюють розвиток гострого бронхіту, за хвороб серця, які супроводжуються застійними явищами у малому колі кровообігу, та локалізації у бронхах гельмінтів. Гнійний, фібринозний і геморагічний бронхіти виникають або за сильного подразнення слизової оболонки хімічними отруйними речовинами, або за інфекційних хвороб.У господарствах чи на фермах, що спеціалізуються з вирощування і відгодівлі, за порушення правил комплектування і утримання молодняку виникають масові гострі респіраторні хвороби із симптомами ураження бронхів та інших дихальних шляхів. У такому разі першопричинами хвороби можуть бути: вірус параінфлюенци (парагрипу),рино-, адено- і міксовіруси, мікоплазми, пастерели та інші збудники.

Вторинні бронхіти виникають за інфекційних (пастерельоз, ІРТ, мит, грип, сальмонельоз, злоякісна катаральна гарячка, туберкульоз, чума, інфлюенца, параінфлюенца, аденовірусна інфекція м'ясоїдних) та паразитарних (диктіокаульоз, метастронгільоз, аскароз, токсокароз, стронгілідоз) хвороб. Розвитку бронхіту сприяють багато факторів. Серед них особливу роль відіграють нестача вітамінів А, D і мікроелементів, особливо йоду, який в організмі сприяє синтезу вітаміну А із каротину.

Патогенез

Внаслідок дії етіологічних факторів на інтерорецептори слизової оболонки бронхів порушується їх функція. Капіляри звужуються, а потім розширюються, слизова оболонка спочатку стає сухою, потім набрякає і покривається ексудатом, який складається зі слизу, плазми крові, злущених клітин епітелію та лейкоцитів. Оскільки у ворсинчастому епітелії слизової оболонки бронхів розвивається слизова дистрофія і він злущується, то бронхи поступово втрачають евакуаторну функцію. Це сприяє скупченню ексудату в порожнині бронхів і розвитку мікрофлори, яка поглиблює запальний процес. Продукти запалення, мікробні токсини всмоктуються, що спричиняє інтоксикацію і гіпертермію, розлади функцій різних органів. Внаслідок гіперемії і набряку слизової оболонки зменшується просвіт бронхів або ексудат може повністю закупорювати його, спричиняючи ателектаз легеневої тканини. Звуження просвіту бронхів і їх закриття зменшує дихальну поверхню легень, розвивається задишка, порушується газообмін. За зниження резистентності організму і малоефективного лікування процес поширюється на здорові бронхи та легеневу тканину (бронхопневмонія). Якщо крім слизової оболонки бронха пошкоджується підслизовий шар і перибронхіальна тканина, то порушується терморегуляція й підвищується температура тіла. За хронічного перебігу бронхіту кількість ексудату зменшується, він стає густим і в'язким, епітелій бронхів атрофується і гине, підслизовий шар, а інколи й м'язовий проростають сполучною тканиною, еластичність бронхів втрачається. В окремих місцях бронхи звужуються (бронхостеноз) з наступним розвитком ателектазу, локальної пневмонії чи емфіземи легень. В інших місцях розвивається бронхоектазія - локальне або дифузне розширення бронхів, яке виникає у разі поширення запального процесу на всі шари стінки бронха. У цих ділянках стінка бронха втрачає тонус, стоншується і мішкоподібно розширюється. У просвіті бронха скупчується ексудат, який розкладається і спричиняє смердючий запах із носа. На місці запалення утворюється грануляційна, а потім сполучна тканина, що поглиблює деформацію бронхів. Запалення може поширюватися на інтерстиціальну перибронхіальну тканину.

Симптоми

За гострого перебігу макробронхіту загальний стан злегка пригнічений, температура тіла в нормі або незначно підвищена. Тахікардія не характерна, а дихання може бути дещо прискореним. Характерний симптом хвороби кашель, у перші дні короткий, сухий, гучний, болючий, у подальшому - вологий і менш болючий. На 2-3-й день хвороби з носа починає виділятися серозний, а потім слизовий і слизовогнійний ексудат. Перкусійний звук у ділянці легень не змінений. Мікробронхіт перебігає більш тяжко. Хворі тварини пригнічені, апетит знижений, температура тіла підвищена, дихання прискорене, виявляють експіраторну або змішану задишку, переважно черевний тип дихання. Кашель болючий, приглушений, слабкий. Перкусійний звук не змінений. На початку бронхіту аускультацією легень виявляють жорстке везикулярне дихання, оскільки набрякання слизової оболонки уражених бронхів спричиняє нерівномірне звуження їх діаметра. Повітря під час вдихання проходить через кілька звужень, утворюються стенотичні шуми, які накладаються на везикулярне дихання. У разі прогресування ексудації прослуховуються сухі хрипи: за макробронхіту - низького тембру, нагадують гудіння і дзижчання; за мікробронхіту - високого тембру, подібні за звучанням до свисту й пищання.

Хрипи прослуховуються під час вдиху і видиху, максимальної сили досягають на висоті вдиху. Під час кашлю вони можуть зміщуватися. Через нагромадження рідкого або напіврідкого ексудату хрипи стають вологими. За звучанням вони нагадують лопання пухирців повітря, за макробронхіту хрипи сильні й подовжені, низькі за тембром; за мікробронхіту короткі, високого тембру (мікропухирчасті). Дослідженням крові за гострого катарального бронхіту встановлюють нейтрофільний лейкоцитоз із простим зрушенням ядра.

Хронічний бронхіт перебігає більше двох місяців. Характерні ознаки схуднення тварини, зниження продуктивності й роботоздатності, кашель, задишка, витікання з носових ходів і хрипи. Кашель сухий, болючий, проявляється нападами, переважно вранці, коли знижується температура повітря у приміщенні. Витікання з носа незначне, в'язкої консистенції, а за бронхоектазії внаслідок застою і розпаду мокротиння значне за кількістю і набуває гнильного запаху. Задишка за хронічного бронхіту змішана, може бути лише експіраторна і в стані спокою виражена слабо. Хрипи вологі або здебільшого сухі, прослуховуються як свистіння і пищання.

Патолого-анатомічні зміни

За гострого катарального бронхіту слизова оболонка бронхів гіперемійована, набрякла, інколи на ній спостерігають крововиливи різної форми, у просвіті бронхів - сірий слизистий ексудат. За катарально-гнійного бронхіту ексудат набуває сіро-жовтуватого забарвлення. Можливі емфізема, ателектази, закупорення бронхів. Фібринозний бронхіт характеризується нашаруванням пухких сироподібних сіро-жовтого кольору накладень або тонких еластичних фібринозних плівок, інколи фібринозні нашарування можна виділити з бронхів у вигляді гіллястих, трубчастих зліпків бронхів. Проте наявність їх ще не вказує на фібринозне запалення бронхів, оскільки фібриноген може надходити у бронхіальне дерево з альвеолярних структур за крупозної пневмонії. За хронічного перебігу бронхіту часто виявляють бронхостенози, бронхоектази, запалення перибронхіальної тканини, емфізему легень та клиноподібні вогнища ателектазів.

Перебіг

Перебіг бронхіту залежить від причини, локалізації патологічного процесу, стану організму та ефективності лікування. Видужання може настати через кілька днів, а інколи - через кілька місяців. Хронічний бронхіт здебільшого ускладнюється емфіземою легень, яка часто залишається до кінця життя.

Діагноз

Ставлять на основі клінічних симптомів (кашель, хрипи, витікання з носа, за перкусії - ясний легеневий звук), у дрібних тварин проводиться рентгенологічне дослідження. Диференціюють бронхопневмонію, а також інфекційні та паразитарні хвороби, які супроводжуються симптомами ураження бронхів і легень (інфекційний ринотрахеїт, інфекційний бронхіт, інфекційний атрофічний риніт, злоякісна катаральна гарячка, грип, парагрип, аденовірусна інфекція, пастерельоз, сальмонельоз, диктіокаульоз, аскароз, токсокароз, метастронгільоз та ін.). Для цього проводять комплекс епізоотологічних, серологічних, мікробіологічних, гельмінтологічних та інших спеціальних досліджень.

Прогноз

За гострого перебігу бронхіту здебільшого сприятливий, хвороба закінчується видужуванням, за хронічного - обережний, оскільки ускладнюється емфіземою, ателектазом, бронхоектазією.

Лікування

Передусім необхідно усунути причини, що призвели до хвороби. Тварин переводять у сухе, тепле, з налагодженою вентиляцією приміщення. Поліпшують годівлю хворих тварин. До раціону вводять високопоживні, збагачені вітамінами корми. Воду бажано підігрівати до температури тіла. Хворим тваринам не згодовують сипучі, запилені і подразливі корми.

Для лікування хворих тварин, особливо за хронічного перебігу, застосовують засоби, які розширюють бронхи, а також протеолітичні ферменти. Як бронхолітики протягом 3-5 днів щоденно призначають:еуфілін - підшкірно або внутрішньом'язово телятам 5-8 мг/кг, Протеолітичні ферменти розріджують ексудат і в поєднанні з відхаркувальними препаратами і бронхолітиками сприяють його видаленню з бронхів. У комплексній терапії важливе місце належить застосуванню вітамінів, засобів стимулювальної терапії, а за фібринозного і гнійного бронхіту, окрім того, застосовують антимікробні препарати.

Схема №1

Схема №2

           Профілактика

Грунтується на загальних принципах: утримання і годівля тварин згідно із зоогігієнічними нормативами, дотримання правил транспортування молодняку, регулярне проведення очистки та дезінфекції приміщень. Важливе значення у профілактиці бронхітів мають заходи, спрямовані на підвищення неспецифічної резистентності організму: літньо-табірне утримання тварин, ультрафіолетове опромінення, збагачення раціонів вітамінами, макро- і мікроелементами, загартування шляхом вигульно-пасовищного утримання. Для профілактики бронхіту інфекційної етіології телят і поросят обробляють аерозолями протимікробних препаратів, сироваткою крові тварин-реконвалесцентів вакцинують проти парагрипу, ІРТ, сальмонельозу, , аденовірусу II , вірусу парагрипу III, Bordetella bronchiseptica.